ru ua

Оксана Муха про "Кришталеві візерунки", Дана Балана і ідеальну країну: людям зараз потрібні живі емоції

Оксана Муха про "Кришталеві візерунки", Дана Балана і ідеальну країну: людям зараз потрібні живі емоції Оксана Муха візьме участь у "Кришталевих візерунках" (колаж РБК-Україна)
Автор: Lite

Відома українська співачка, переможниця шоу "Голос країни" Оксана Муха візьме участь у різдвяно-новорічному музичному проєкті "Кришталеві візерунки" від MVUA, який стартує 10 грудня.

До волонтерського проєкту увійшли нові "зимові" святкові та романтичні україномовні композиції від виконавців з Києва, Одеси, Луцька, Дніпра, Вінниці, Полтави, Хмельницького, Львова та інших міст країни. І все заради однієї мети – у цей нелегкий час подарувати усім атмосферу свята, радості і світла, об’єднати навколо української мови і пісні.

Сьогодні Оксана Муха розповідає читачам РБК-Україна, що вона думає про "Кришталеві візерунки". А також про те, як надихнула Дана Балана заспівати українською, свої нові пісні та про те, якою має бути ідеальна країна.

Важливо, що "Кришталеві візерунки" – україномовні!

Від мене у "Кришталевих візерунках" слухачі почують неймовірну сучасну колядку "Колискова" на слова Олекси Стефановича і музику Ярослава Нудика. Крім "Кришталевих візерунків", "Колискова" є також частиною масштабного соціального проекту "Казка на білих лапах", у рамках якого знаменита вокальна формація "Піккардійська Терція" заспівала із талановитими незрячими дітьми з усієї України.

Я дуже радію таким проектам. Важливо, що "Кришталеві візерунки" – україномовні! Так ми зберігаємо нову українську Різдвяну пісню для майбутніх поколінь. Так продовжуємо споконвічну традицію нашого народу – колядувати. І що ще тішить, що географія авторів та виконавців територіально охоплює усю Україну: від Львова – до Дніпра, від Луцька – до Одеси…

Оксана Муха анонсує "Кришталеві візерунки"

Різдвяно-Новорічні свята присвячу сім’ї

Цього року усіх нас очікують незвичні свята – як підсумок незвичного, непростого 2020 року. Світ живе по-новому, і всі ми вчимося виживати у цьому новому світі… З іншого боку, пандемія та суттєві карантинні обмеження, продиктовані нею, залишають нам більше часу побути з рідними, найближчим. І це – позитив! Бо у шаленій життєвій гонці нам часто не вистачало часу на родину… Тому я Новорічно-Різдвяні свята присвячу сім’ї – будемо дружно святкувати, гучно колядувати, радіти народженню Христа. А що може бути кращим, величнішим, достойнішим, аніж прославляти Ісуса у часі Різдвяних свят, вітати Його життя?

Вірю, що зима-2020/21 таки очистить нас і нашу землю – і ми із новими силами, здорові та емоційно оновлені, зріліші розпочнемо 2021 рік. Й він буде до всіх більш прихильним, ніж 2020-й. Щиро бажаю цього усім!

У кліпі "Не забувай мене" – нова Оксана Муха

Зі стилістом Оленою Болдирєвою нам захотілося поекспериментувати. Як наслідок – у кліпі "Не забувай мене" я змінила аж вісім образів. Деякі із них справді абсолютно нові та незвичні для мене. Дехто навіть не впізнав мене – придивлявся, чи то, бува, не модель. Оленка - дуже смілива і завжди бачить дуже красиво. У цьому кліпі я така собі нереальна жінка, несправжня - муза, яка допомагає художнику втілити його мрію, яка веде його і не дає йому розчаруватися у житті, яка створює йому творчий неспокій. І він у цих пошуках малює чудовий портрет. Відчуття, що ти здатна когось надихнути настільки, що людина готова гори перевернути, півсвіту пройти, подолати усілякі труднощі, врешті стати кращою, - неймовірне. Як творча людина я добре знаю, що таке натхнення. Як і те, що з тобою відбувається, коли його немає…

Казковий кліп Оксани Мухи "Не забувай мене"

Мені приємно, що за перші п’ять днів кліп "Не забувай мене" подолав у YouTube позначку у 100 тисяч переглядів. Найкращим подарунком до Нового року для мене був би мій перший мільйон. Такі цифри точно засвідчили, що якісний україномовний музичний контент потрібен українському слухачеві.

Кліп "#всепробачати" з Даном Баланом став для музичного ринку України сенсацією

Цю пісню люди полюбили ще навесні 2019-го у фіналі "Голосу країни 9", коли ми з Даном виконали її впер­ше. Тоді вона називалася "Треба" і мала трохи інше звучання. Згодом ми співали її у великому турі Дана містами України. А через рік після нашої перемоги у проекті від­бувся офіційний реліз пісні.

Спільний трек Дана Балана і Оксани Мухи сколихнув мережу

10 мільйонів переглядів за чотири дні — це рекорд для му­зичного ринку України. Зараз кліп переглянуло уже майже 18 мільйонів. Звісно, я здивована. Особливо радію тому, що нарешті україномовна пісня вибилася у тренди YouTube — увірвалася на перші позиції відео, які викликали у користувачів популяр­ної мережі найбільший інтерес. Поряд зі скандальними політич­ними інтерв’ю і російськомовним репом…

До речі, наш живий виступ із Даном у фіналі проекту набрав 3,5 мільйони переглядів. Це також дуже багато. Знаю, ще рік тому радіостанції влаштували полювання на цей трек. І оскільки студійної версії тоді не було, то скачували аудіо з YouTube і ставили його в ефір. Хоча це був не студійний звук, та й Дан в одному з купле­тів забув слова…

А коли з’явилися офіційні пісня та кліп, усі засипали нас переглядами, лайками, комен­тарями, поширеннями. І не за­бувайте, що Dan Balan — це зір­ка, автор і виконавець десятків хітів, номінант найпрестижнішої у світі шоу-бізнесу музичної премії Grammy. На його каналі в YouTube — понад пів мільйона підписників, в Instagram — міль­йон, у Facebook — близько 750 тисяч. Його слухач по всьому світу. І ці наші мільйони — це пе­регляди з різних країн: Укра­їна, рідна для Дана Молдова, Румунія, Білорусь, США, кра­їни Європи… Ну й моя скром­на, порівняно з Даном, аудито­рія додалася також. А ще успіху пісні посприяла сама історія, яку Дан зняв у кліпі. Людям за­раз дуже потрібні такі емоції — щирі, непідробні, живі, зворушливі…

Ще на "Голосі країни" Дан щоразу під час репетицій та ефірів захоплювався милоз­вучністю української мови

Ка­зав, відчуває якусь магію, коли я співаю українські пісні. І коли ми з ним дійшли до велико­го фіналу, задумав, щоб на­шою дуетною піснею була пісня саме українською. Дан вперше заспівав цією мовою! Написав музику, задав тему, підключив поета Євгена Матюшенка.

У новій версії пісні Дан додав ку­плет румунською, його рідною мовою. І це так органічно зву­чить у поєднанні з українською! Маю надію, це не останній наш спільний проект. Адже музи­ку ми відчуваємо і сприймаємо однаково, у нас однакові цін­ності і погляди на життя.

"Тече річка невеличка" у виконанні Мухи

З українською піснею ми багато їздили на схід України

Найяскравіше враження – із січня 2020 року та Харкова, куди ми приїхали в рамках великого Різдвяного туру. Я дуже боялася, якою буде реакція тамтешніх людей. Глядач звик до того, що на концерті, навіть на різдвяному, є симбіоз різних пісень, що лунають не лише колядки чи щедрівки, а лунають і світські, і звичайні пісні, аби було цікаво і весело. А я взяла і приїхала просто з колядками і щедрівками – півтори години співала виключно різдвяні пісні. Я дуже переживала, як це сприймуть.

Наш тур називався "Тиха ніч", а в Харкові ми змінили акцент - назвали "Українське Різдво", щоб було більш промовисто. І яким було наше здивування, коли слухачі не відпускали нас після кожної колядки і щедрівки. Зал аплодував так довго, що ми не могли починати наступну пісню. І тоді я зрозуміла, як багато перед нами поставлено неправильно сформованих і стереотипних візій. Харків – надзвичайний! І Схід – надзвичайний!

На Сході важче бути українцем, ніж нам на Заході. У нас це не є геройство, геройство там бути українцем. Я впевнена, що якщо би було все гаразд зі здоров’ям, не було б пандемії коронавірусу, якщо була б можливість, щоб люди зустрічались в такій кількості, як зустрічались завжди, то зали на сході України були б наповнені. Люди там чекають української пісні, української мови! А так – ми вже кілька разів були змушені перенести мій перший сольний концерт в Одесі… Маю велику надію, що він таки відбудеться. Що ми матимемо змогу привезти тамтешньому слухачеві живих музикантів, а не працювати під плейбек. Це так цінно - жива енергія, музика, яка твориться в ту секунду і більше не повториться однаковісінько.

Оксана Муха про "Кришталеві візерунки", Дана Балана і ідеальну країну: людям зараз потрібні живі емоції

Оксана Муха (фото з особистого архіву співачки)

З "Найгарнішими піснями України" хотіла б поїхати на ті території, що зараз окуповані

Якщо озирнутися на нашу історію – що ми побачимо: нашу еліту було насильно винищено, вивезено. Ми не мали, на чому творчо рости, і в нас утворилася певна діра, але в нас є чудові українські композитори, які започаткували українську естраду, справжню: Весоловський, Івасюк, Білозір, Мозговий... Я вважаю, що це був найкрутіший етап української естрадної пісні, яка народилась, тому - ці пісні не можна забувати.

Зараз в нас специфічна ситуація в музичному світі. Багато виконавців орієнтуються один на одного і виконують пісні, які дуже схожі між собою. Фактично з’являється одна довга пісня, і мало хто співає того ж Мозгового чи Івасюка. Мені здається, що Україною треба везти дуже змістовні і невмирущі пісні. Те, що роками зуміло, завдяки своїй чистоті, прожити і бути цікавим. Тому я почала б із цієї програми, потім би їхала з Різдвом, а вже потім з авторськими сучасними піснями.

Після турне пропонували залишитися закордоном. Але це для мене неприпустимі речі

Людина, яка народжується тут, отримує талант від Бога. Взяти той талант і поїхати туди — талант пропаде. Мені боляче за людей, які тут народжуються, отримують освіту, правильну духовну складову і розвиток свого таланту, а потім увесь цей скарб везуть за кордон. Ці люди можуть собі тут дати раду і допомогти нашій державі, а не вивозити найкраще і віддавати іншим. Для мене поїхати з України — це значить зрадити все, що до мене тут було. Буду їздити туди, заробляти там кошти, привозити їх в Україну і вкладати їх тут у пісні.

Ідеальна країна в уяві Оксани Мухи — це країна, в якій поважають один одного, в якій цінують працю, в якій не нищать чиєсь майно

Це країна, в якій кожен поважає особистий простір іншого. Країна, яка має найважливіше, – любов до ближнього. В українців це є. І де народжуються здорові дітки, де люди можуть навчити один одного не лише наукам, а й вміти передати щось своє, особливе. Не шкодувати своїх знань для когось, тобто взаємообмін не лише енергією та любов’ю, а й знаннями. Я мрію жити в країні, в якій лелеки повиїдають жаб, щоб вони не душили, якщо в когось стається щось добре. Я дуже болісно сприймаю поняття заздрості. Тоді людині просто нічого не вдається. Як тільки людина починає любити і віддавати, в неї відкривається весь шлях – Господь надзвичайно добрий. Тому моя країна-мрія – там, де не заздрять, де люблять, де поважають, де бережуть, де є хороша пам’ять і знання історії. Ну і, звісно, – одна мова.

Оксана Муха про "Кришталеві візерунки", Дана Балана і ідеальну країну: людям зараз потрібні живі емоції

Оксана Муха (фото з особистого архіву співачки)

Читайте також секрети успіху від Володимира Остапчука.