Один з найвпізнаваніших українських акторів розповів про дружину-героїню і зміни в житті після народження дитини
Олександр Рудинський (фото з особистого архіву актора)
Сім'я - одна з найважливіших точок опори в житті більшості людей. В ній людина наповнюється, відчуває себе важливою, потрібною та коханою.
І погодьтеся, з підтримкою близьких набагато легше звертати гори. Це стосується реалізації в будь-якій професії, зокрема, й акторській, що вимагає постійної залученості та величезної самовіддачі.
Ми поспілкувалися з одним з найвпізнаваніших акторів країни, героя комедії "Бурштинові копи" від "Мамахохотала" та НЛО TV, що вийде в прокат 7 жовтня, Олександром Рудинським.
Насичений графік зйомок і робочих поїздок за кордон цього актора вражає. До 25-ти років він встиг попрацювати в багатьох яскравих проєктах. А минулий рік став абсолютно знаковим в особистому житті зірки: в червні він одружився з українською актрисою Марією Заниборщ, а у вересні пара стала батьками сина Петра.
Спеціально для Lite Олександр розповів про сім'ю, перший рік батьківства, принципи виховання дитини й навіть поділився подробицями поїздки на Венеційський міжнародний кінофестиваль.
Про дружину-героїню
У мене приголомшлива дружина! Її просто не описати словами. Наприклад, два місяці тому я на місяць поїхав на зйомки в Румунію, а Марія лишилася з дитиною одна. Слава Богу, допомагали теща з тестем. Але все одно це було вкрай складно - такий період подолати... Мені в першу чергу. Я на 26-й день вже сидів у Румунії з клубком у горлі, тому що дуже хотів додому до дружини і дитини. В цьому плані вона у мене героїня. І це не якісь пишномовні слова, тому що це не перший випадок, коли я їхав, ідружина впорувалася з господарством сама.
Про святкування першого дня народження сина
Рано вранці 9 вересня ми мали летіти до Венеції на 3 дні на кінофестиваль. Ось така можливість випала. А за день до цього, 8 вересня, був день народження нашого сина. Парадокс у тому, що в мене ще й репетиція в театрі була в цю ж дату. Тому ми святкували в себе вдома. До нас у гості приїхали рідні, друзі, надарували подарунків дитині, й ми в прекрасній атмосфері провели час разом. Син сидів, їв торт і в цей же день пішов - зробив перших три кроки. І потім, коли ми з дружиною повернулися з Італії, він нас вже зустрічав, біжучи до нас.
Про зміни в житті після народження дитини
Я ніколи не відчував страху бути батьком. Ніколи. Я з дитинства дуже сильно люблю дітей. Неважливо, в якому віці став би батьком. Я дуже радий, що на той момент мені було 24 роки. Тому що, коли мені буде 44, моїй дитині буде 20. І я сподіваюсь, ми з нею будемо кращими друзями.
Багато моїх рідних, друзів та знайомих кажуть, що я дуже подорослішав за цей рік. Мені складно судити самому. Але вірю й сподіваюся, що так і є. Звичайно, життя змінилось кардинально, тому що син вимагає максимальної уваги до себе. У мене якраз та дитина, яка не може сама сидіти в куточку й гортати якусь книжечку. Ні-ні-ні. Він без нашої уваги не залишиться один.
Ми з дружиною проводимо з ним багато часу. А наступного дня мені треба бути готовим у театрі, тому що в мене спектакль, у мене репетиція, у мене знімальний період, який може бути навіть в іншому місті. Тому потрібно встигати зробити все. Треба бути набагато активніше.
Але цим і прекрасне життя. Адже я не одна така людина. Буває, що в людей і по 4 дитини. І це чудово. Життя стає яскравішим. Є таке поняття в нас у професії як емоційний досвід. Так ось, я сподіваюся, що завдяки моїй дитині, мій емоційний досвід зросте, буде ширшим і багатшим.
Про упередження колег щодо дітей
Головний страх моїх колег, як мені здається, це те, що їхня кар'єра і самореалізація призупиняться з появою в житті дитини. Але це не так. Я вважаю, що ти сам можеш збавити оберти, але дитя твоєму особистісному зростанню не перешкода. Мені здається, дитина може тільки допомогти зробити ще кілька кроків вперед.
Не час робити бабусею: Осадча зворушила рідкісними фото зі старшим сином-іменинником
Про принципи у вихованні малюка
Синові тільки рік, але він знає, що торкатися до телефона не можна. Йому це нецікаво. Також Марія забороняє користуватися телевізором, коли ми проводимо час із дитиною. І, звичайно, ми з дружиною стараємося якомога більше розмовляти з малюком, - з часом це стає все захопливіше.
Про поїздку на Венеційський міжнародний кінофестиваль
В юнацтві я навіть і не думав про поїздки на подібні заходи. Тому що єдине питання, яке мене мучило, це бажання потрапити в кадр. Я хотів, щоб на екрані мене побачили мої рідні та друзі - не більше, на той момент. Тепер, звичайно, все по-іншому.
Я люблю авторське незалежне кіно. І якраз у мене була можливість попрацювати в такому фільмі. Він називається "Носоріг". Це був дивовижний досвід. А потрапити на Венеційський кінофестиваль - велике везіння. Просто чудова можливість. Особливо, враховуючи те, що два роки ми ніде не були. І тут - вирватися на 3 дні, та ще й на найстаріший міжнародний кінофестиваль світу, де цього року було стільки гучних імен і такі прем'єри... Зокрема, були представлені фільми мого улюбленого режисера Паоло Соррентіно - "Рука Бога" і "Дюна". Це дуже здорово!
Разом - з навчання! (всі фото в матеріалі - з особистого архіву актора)
І, що досить важливо, я потрапив на кінофестиваль з друзями. Колись ми втрьох - я, Максим Кириченко та Женя Григор'єв - разом жили в гуртожитку. Це перші люди, з якими я познайомився в Києві. І разом ми знялися в цьому авторському фільмі. У когось більше змін було, у когось менше, але суть не в цьому. Ми всі є частиною одного кіно, і це прекрасно.
Раніше Тіна Кароль поділилася ранковими ритуалами і зізналася, які країни - її улюблені.
