Від Риму до Альп: чому треба піти на ретроспективу Паоло Соррентіно в українських кінотеатрах
Якщо ви мрієте про подорожі в мальовничі куточки світу, але сувора реальність не дає можливості реалізувати ці бажання, то є цікавий альтернативний варіант. Уже з 9 липня в українському прокаті стартує "Літо Соррентіно", ретроспективна програма, присвячена творчості видатного італійського режисера Паоло Соррентіно.
Його фільми можуть легко перенести вас із залу кінотеатру прямісінько до величного Риму або захоплюючих подих альпійських пейзажів. Які саме фільми повернуться на великий екран, розповідає РБК-Україна.
"Велика краса" (2013)
Першою картиною в програмі та за сумісництвом найбільш титулованою стрічкою у фільмографії Паоло Соррентіно є "Велика краса". Історія про журналіста та колишнього письменника Джепа Гамбарделлу, який, будучи частиною римського богемного життя, намагається знайти момент справжньої краси посеред цього галасливого, але порожнього світу.
Режисеру вдалося створити монументальну фреску вічного міста, де естетика античної величі та барокової розкоші вимушено співіснує з людським невіглаством, непомірними амбіціями та беззмістовними балачками. Картина складається з десятків атмосферних, емоційних та на диво естетичних мікроепізодів життя у великому місті.
"Велика краса" цікаво перегукується з іншим шедевром італійського кінематографа. Мова йде про "Солодке життя" Федеріко Фелліні, яке на концептуальному, тематичному та естетичному рівні відчувається дуже близьким до роботи Соррентіно.
Стрічка отримала 4 нагороди Європейської Кіноакадемії, а також була названа найкращим міжнародним фільмом на церемоніях нагородження BAFTA, "Золотий Глобус" та "Оскар", повернувши золоту статуетку до Італії вперше з 98-го року (тоді цю ж нагороду отримав фільм "Життя прекрасне" Роберто Беніньї.
"Юність" (2015)
Другою картиною в програмі стане медитативна та філософська "Юність". Стрічка розповідає про двох старих друзів, талановитого британського композитора й успішного голлівудського режисера, що разом відпочивають посеред мальовничого альпійського курорту та обговорюють усе, що їх хвилює.
Ця картина теж не залишилася без уваги премії "Оскар" - на 88-й церемонії нагородження композиція "Simple Song #3" Девіда Ленга, отримала номінацію в категорії "Найкраща пісня до фільму", але переможцем так і не стала. Цікаво, що за сюжетом автором цього музичного твору є протагоніст фільму і навіть англійська королева прагне почути його наживо.
Соррентіно визнавав, що писав головну роль спеціально для Майкла Кейна і якби той відмовився, то фільму не сталося б. На щастя той погодився, а компанію йому склали інші видатні актори та акторки : Гарві Кейтель, Рейчел Вайс, Пол Дано і Джейн Фонда.
Серед інших цікавих фактів можна відзначити, що зйомки фільму відбувалися в реальному альпійському готелі Waldhaus Flims Alpine Resort & Spa, що у Швейцарії. Саме в ньому й жила вся знімальна команда під час фільмування.
Також в одній зі сцен можна побачити загадкового чоловіка, що набиває футбольний м'яч - це пряма алюзія на легендарного аргентинського футболіста Дієго Марадону, який був кумиром дитинства маленького Паоло та доволі цікавим чином вплинув на його подальше життя (про цю історію можна дізнатися, переглянувши фільм "Рука Бога").
"Благодать" (2025)
Після заспокійливого відпочинку в мальовничих Альпах настав час повертатися назад до Риму. Саме тут знаходиться резиденція італійського президента, який є протагоністом найсвіжішої картини Соррентіно "Благодать".
Сюжет розпочинається в момент, коли до завершення його президентського терміну залишається всього кілька місяців, але замість повного спокою герой отримує три важливих питання - закон про легалізацію евтаназії та два прохання про помилування від людей, засуджених за вбивство.
Хоча головний персонаж і є повністю вигаданим, частково стрічка все ж заснована на реальних подіях.
Річ у тім, що кілька років тому італійський президент Серджіо Маттарелла ухвалив надзвичайно складне та дискусійне рішення. Він помилував літнього чоловіка, який "із міркувань милосердя" позбавив життя свою дружину, що страждала від тяжкої форми хвороби Альцгеймера. Ця історія вразила режисера й надихнула на створення цієї стрічки.
В оригіналі вона називається "La Grazia" і це слово можна трактувати одразу трьома різними способами, кожен із яких підкреслює головні теми, що підіймає режисер. Юридичною мовою саме словом "grazia" в Італії називають помилування, яке може дати голова держави.
У релігійному аспекті можна згадати "божественну благодать", яку шукає герой намагаючись розв’язати складну дилему стосовно евтаназії, будучи католиком у католицькій країні. По-третє, слово "грація" можна трактувати, як легкість, якої відчайдушно прагне протагоніст, адже він уже багато років несе важкий тягар відповідальності.