Після розриву здається, що світ зупинився. Усе навколо нагадує про людину, яку втратили: музика, спогади, навіть фільми. Але саме кіно часом може стати тією терапією, яка допомагає прожити біль, поплакати, відпустити… і знову повірити в себе.
РБК-Україна зібрало 10 сильних стрічок, які боляче дивитися після розриву - але саме вони здатні зцілити розбите серце.
Ель Вудс - дівчина, яку кинули тільки тому, що вона "надто гламурна". Замість того, щоб впасти у відчай, вона вирішує вступити до Гарварду, щоб довести колишньому, на що здатна.
Але на шляху відкриває: справжня сила - у тому, щоб вірити в себе, а не доводити щось іншим.
Надихаюча стрічка, що переконує: іноді розрив - найкраща точка для старту нового життя.
Це більше, ніж комедія про розставання - це ексцентрична пригода, де двоє колишніх закоханих випадково опиняються в епіцентрі злочинної змови.
Гострі діалоги, абсурдні ситуації, кінь, який б’є героя копитом - усе це перетворює фільм на ідеальний варіант для тих, кому хочеться посміятися, поки серце ще болить.
У центрі - музичне тріо, що сходить на вершину слави, але ціна цієї мрії - зрада, расизм і розбиті серця.
Менеджер залишає головну вокалістку Еффі, міняє її на іншу - ту, яка більше підходить для білої аудиторії.
І саме тоді народжується гімн усіх покинутих - культова балада "And I Am Telling You I'm Not Going". Співати під неї в повну силу - терапія, перевірена часом.
Ця романтична комедія знята на основі особистих переживань Джейсона Сігела, тож у ній легко відчути справжню емоцію.
Головний герой Пітер - музикант, якого несподівано кидає дівчина після п’яти років стосунків.
Щоб оговтатися, він вирушає на Гаваї, де… випадково зустрічає свою колишню з її новим залицяльником - зухвалою британською зіркою.
Ніяковість, біль і комічні моменти переплітаються тут у захопливу історію про те, як пережити крах кохання - і стати сильнішим.
18 років шлюбу, розкішний будинок, успішний чоловік - і все це руйнується вмить, коли герой виганяє дружину та замінює її новою.
Головна героїня Гелен опиняється на дні, але завдяки підтримці мудрої бабусі Мадеї поступово підіймається й вчиться захищати себе.
А ще - навчається пиляти дизайнерські дивани бензопилою, коли це потрібно. Болісно, смішно й катарсично.
Бріджит - тридцятирічна самотня жінка з невпинними надіями на кохання. Її щоденник - місце мрій, планів і падінь.
Вона закохується у харизматичного бабника, але врешті-решт отримує визнання від того, хто любить її не "за щось", а просто так.
Фільм надихає приймати себе - з усіма помилками, неідеальними кілограмами і смішними ситуаціями.
Що, якби після розставання вам довелося ще місяць жити з колишнім під одним дахом? Це й переживають герої Дженніфер Еністон і Вінса Вона, які ведуть емоційну гру "хто перший зламається".
Сцени знайомі кожному, хто бодай раз намагався розлучитися без скандалу - і програвав.
Якщо б була кнопка "стерти спогади про колишнього" - ви б натиснули? Герой Джима Керрі саме це робить, але процес виявляється болючішим, ніж здавалось.
Кожен флешбек, кожен момент - це нагадування, як кохання проникає в саме серце. Стрічка болюча, складна, але з потужним емоційним ефектом очищення.
Це історія про ілюзії, про те, як ми часто бачимо лише те, що хочемо. Нелінійний сюжет, що скаче від щасливих миттєвостей до розчарувань, ідеально передає психологію реального розриву.
Фінал дарує надію: навіть після болю може прийти "нове літо".
Екранізація мемуарів про те, як розлучення може стати початком подорожі до себе.
Головна героїня залишає усе позаду, щоб вирушити в Італію, Індію й Балі - шукати задоволення, спокій і нове кохання.
Це кіно - як ковток повітря, коли здається, що дихати вже нема чим.
Вас може зацікавити: