У кіно вони проживали чужі життя - драматичні, щасливі, трагічні. Але згодом виявилося, що деякі зірки радянського екрану самі стали заручниками сюжетів, які колись грали на знімальному майданчику.
У цій добірці РБК-Україна згадує 5 радянських акторів, які повторили долю своїх персонажів у житті.
Коли згадують імена справжніх легенд радянського кіно, одне з перших - Леонід Биков.
Його фільми "У бій ідуть лише старики" та "Альошкіна любов" давно стали класикою.
А от стрічка "Ати-бати, йшли солдати", яка вийшла у 1976 році, стала для нього останньою.
У ній Биков не лише зрежисував події на фронті, а й сам зіграв ефрейтора Святкіна, який загинув під гусеницями ворожого танка.
Ця сцена, як виявилось пізніше, стала пророчою. Минуло три роки, і Биков, повертаючись з дачі за кермом своєї "Волги", спробував обігнати повільний трактор.
Під час маневру його авто опинилось на зустрічній смузі - там його й наздогнав вантажівка. Від отриманих травм режисер загинув на місці.
Його донька згадувала, що ніби щось передчував - говорив про смерть, планував похорон, а одного дня навіть залишив їй записку з тривожною фразою: "А якщо це кінець…".
Історія трагічної загибелі Ігоря Талькова й досі породжує чутки. Музикант і актор загинув на очах десятків людей за лаштунками концерту - внаслідок конфлікту між його директором Валерієм Шляфманом та представником співачки Азізи Ігорем Малаховим. Талькову було лише 34 роки.
Найстрашніше те, що за рік до цього він знімався у стрічці "За останньою межею", де зіграв лідера злочинного угруповання.
За сюжетом, його герой гине від кулі. Сцену знімали 6 жовтня 1990 року. І рівно через рік - 6 жовтня 1991-го - Тальков був убитий.
Його називали "радянським Брюсом Лі", і недарма. Талгат Нігматулін - чемпіон Узбекистану з карате, відомий актор і зірка бойовика "Пірати XX століття".
Але справжня трагедія чекала на нього за межами екрана.
У 1984 році Талгат зіграв у фільмі "Вовча яма" - його персонаж Самат Касимов гине від рук наставника.
У реальному житті все виявилось надто схожим. Актор вступив до секти, якою керували псевдоцілителі Абай Борубаєв та Мирза Кимбатбаєв.
Коли Нігматулін відмовився брати участь у побитті нових "відступників", це стало фатальним.
Його жорстоко катували вісім годин, і серед нападників був і сам "учитель".
У фільмі "Час бажань", який вийшов у 1984 році, Анатолій Папанов зіграв добродушного чиновника Лобанова, що раптово помирає від серцевого нападу.
Через три роки, під час зйомок іншого проєкту, актор вирішив освіжитися холодним душем у спеку.
Він зайшов у ванну - і звідти вже не вийшов. Причина - той самий серцевий напад.
До слова, він саме працював над стрічкою "Холодне літо 53-го", де його герой теж не доживає до фіналу. Завершувати фільм довелося вже без Папанова.
Петруха з фільму "Біле сонце пустелі" - один з найвідоміших образів Миколи Годовикова.
У стрічці його герой трагічно гине, отримавши удар штиком у груди.
У реальному житті Микола теж зазнав удару в серце - правда, цього разу пляшкою.
Це сталося під час сварки з нетверезим сусідом у комуналці. Чоловік розбив скло й вдарив Годовикова гострим уламком.
На відміну від свого персонажа, актор вижив.
Вас може зацікавити