Відома українська співачка, переможниця шоу "Голос країни" Оксана Муха візьме участь у різдвяно-новорічному музичному проєкті "Кришталеві візерунки" від MVUA, який стартує 10 грудня.
До волонтерського проєкту увійшли нові "зимові" святкові та романтичні україномовні композиції від виконавців з Києва, Одеси, Луцька, Дніпра, Вінниці, Полтави, Хмельницького, Львова та інших міст країни. І все заради однієї мети – у цей нелегкий час подарувати усім атмосферу свята, радості і світла, об’єднати навколо української мови і пісні.
Сьогодні Оксана Муха розповідає читачам РБК-Україна, що вона думає про "Кришталеві візерунки". А також про те, як надихнула Дана Балана заспівати українською, свої нові пісні та про те, якою має бути ідеальна країна.
Від мене у "Кришталевих візерунках" слухачі почують неймовірну сучасну колядку "Колискова" на слова Олекси Стефановича і музику Ярослава Нудика. Крім "Кришталевих візерунків", "Колискова" є також частиною масштабного соціального проекту "Казка на білих лапах", у рамках якого знаменита вокальна формація "Піккардійська Терція" заспівала із талановитими незрячими дітьми з усієї України.
Я дуже радію таким проектам. Важливо, що "Кришталеві візерунки" – україномовні! Так ми зберігаємо нову українську Різдвяну пісню для майбутніх поколінь. Так продовжуємо споконвічну традицію нашого народу – колядувати. І що ще тішить, що географія авторів та виконавців територіально охоплює усю Україну: від Львова – до Дніпра, від Луцька – до Одеси…
Оксана Муха анонсує "Кришталеві візерунки"
Цього року усіх нас очікують незвичні свята – як підсумок незвичного, непростого 2020 року. Світ живе по-новому, і всі ми вчимося виживати у цьому новому світі… З іншого боку, пандемія та суттєві карантинні обмеження, продиктовані нею, залишають нам більше часу побути з рідними, найближчим. І це – позитив! Бо у шаленій життєвій гонці нам часто не вистачало часу на родину… Тому я Новорічно-Різдвяні свята присвячу сім’ї – будемо дружно святкувати, гучно колядувати, радіти народженню Христа. А що може бути кращим, величнішим, достойнішим, аніж прославляти Ісуса у часі Різдвяних свят, вітати Його життя?
Вірю, що зима-2020/21 таки очистить нас і нашу землю – і ми із новими силами, здорові та емоційно оновлені, зріліші розпочнемо 2021 рік. Й він буде до всіх більш прихильним, ніж 2020-й. Щиро бажаю цього усім!
Зі стилістом Оленою Болдирєвою нам захотілося поекспериментувати. Як наслідок – у кліпі "Не забувай мене" я змінила аж вісім образів. Деякі із них справді абсолютно нові та незвичні для мене. Дехто навіть не впізнав мене – придивлявся, чи то, бува, не модель. Оленка - дуже смілива і завжди бачить дуже красиво. У цьому кліпі я така собі нереальна жінка, несправжня - муза, яка допомагає художнику втілити його мрію, яка веде його і не дає йому розчаруватися у житті, яка створює йому творчий неспокій. І він у цих пошуках малює чудовий портрет. Відчуття, що ти здатна когось надихнути настільки, що людина готова гори перевернути, півсвіту пройти, подолати усілякі труднощі, врешті стати кращою, - неймовірне. Як творча людина я добре знаю, що таке натхнення. Як і те, що з тобою відбувається, коли його немає…
Казковий кліп Оксани Мухи "Не забувай мене"
Мені приємно, що за перші п’ять днів кліп "Не забувай мене" подолав у YouTube позначку у 100 тисяч переглядів. Найкращим подарунком до Нового року для мене був би мій перший мільйон. Такі цифри точно засвідчили, що якісний україномовний музичний контент потрібен українському слухачеві.
Цю пісню люди полюбили ще навесні 2019-го у фіналі "Голосу країни 9", коли ми з Даном виконали її вперше. Тоді вона називалася "Треба" і мала трохи інше звучання. Згодом ми співали її у великому турі Дана містами України. А через рік після нашої перемоги у проекті відбувся офіційний реліз пісні.
Спільний трек Дана Балана і Оксани Мухи сколихнув мережу
10 мільйонів переглядів за чотири дні — це рекорд для музичного ринку України. Зараз кліп переглянуло уже майже 18 мільйонів. Звісно, я здивована. Особливо радію тому, що нарешті україномовна пісня вибилася у тренди YouTube — увірвалася на перші позиції відео, які викликали у користувачів популярної мережі найбільший інтерес. Поряд зі скандальними політичними інтерв’ю і російськомовним репом…
До речі, наш живий виступ із Даном у фіналі проекту набрав 3,5 мільйони переглядів. Це також дуже багато. Знаю, ще рік тому радіостанції влаштували полювання на цей трек. І оскільки студійної версії тоді не було, то скачували аудіо з YouTube і ставили його в ефір. Хоча це був не студійний звук, та й Дан в одному з куплетів забув слова…
А коли з’явилися офіційні пісня та кліп, усі засипали нас переглядами, лайками, коментарями, поширеннями. І не забувайте, що Dan Balan — це зірка, автор і виконавець десятків хітів, номінант найпрестижнішої у світі шоу-бізнесу музичної премії Grammy. На його каналі в YouTube — понад пів мільйона підписників, в Instagram — мільйон, у Facebook — близько 750 тисяч. Його слухач по всьому світу. І ці наші мільйони — це перегляди з різних країн: Україна, рідна для Дана Молдова, Румунія, Білорусь, США, країни Європи… Ну й моя скромна, порівняно з Даном, аудиторія додалася також. А ще успіху пісні посприяла сама історія, яку Дан зняв у кліпі. Людям зараз дуже потрібні такі емоції — щирі, непідробні, живі, зворушливі…
Казав, відчуває якусь магію, коли я співаю українські пісні. І коли ми з ним дійшли до великого фіналу, задумав, щоб нашою дуетною піснею була пісня саме українською. Дан вперше заспівав цією мовою! Написав музику, задав тему, підключив поета Євгена Матюшенка.
У новій версії пісні Дан додав куплет румунською, його рідною мовою. І це так органічно звучить у поєднанні з українською! Маю надію, це не останній наш спільний проект. Адже музику ми відчуваємо і сприймаємо однаково, у нас однакові цінності і погляди на життя.
"Тече річка невеличка" у виконанні Мухи
Найяскравіше враження – із січня 2020 року та Харкова, куди ми приїхали в рамках великого Різдвяного туру. Я дуже боялася, якою буде реакція тамтешніх людей. Глядач звик до того, що на концерті, навіть на різдвяному, є симбіоз різних пісень, що лунають не лише колядки чи щедрівки, а лунають і світські, і звичайні пісні, аби було цікаво і весело. А я взяла і приїхала просто з колядками і щедрівками – півтори години співала виключно різдвяні пісні. Я дуже переживала, як це сприймуть.
Наш тур називався "Тиха ніч", а в Харкові ми змінили акцент - назвали "Українське Різдво", щоб було більш промовисто. І яким було наше здивування, коли слухачі не відпускали нас після кожної колядки і щедрівки. Зал аплодував так довго, що ми не могли починати наступну пісню. І тоді я зрозуміла, як багато перед нами поставлено неправильно сформованих і стереотипних візій. Харків – надзвичайний! І Схід – надзвичайний!
На Сході важче бути українцем, ніж нам на Заході. У нас це не є геройство, геройство там бути українцем. Я впевнена, що якщо би було все гаразд зі здоров’ям, не було б пандемії коронавірусу, якщо була б можливість, щоб люди зустрічались в такій кількості, як зустрічались завжди, то зали на сході України були б наповнені. Люди там чекають української пісні, української мови! А так – ми вже кілька разів були змушені перенести мій перший сольний концерт в Одесі… Маю велику надію, що він таки відбудеться. Що ми матимемо змогу привезти тамтешньому слухачеві живих музикантів, а не працювати під плейбек. Це так цінно - жива енергія, музика, яка твориться в ту секунду і більше не повториться однаковісінько.
Оксана Муха (фото з особистого архіву співачки)
Якщо озирнутися на нашу історію – що ми побачимо: нашу еліту було насильно винищено, вивезено. Ми не мали, на чому творчо рости, і в нас утворилася певна діра, але в нас є чудові українські композитори, які започаткували українську естраду, справжню: Весоловський, Івасюк, Білозір, Мозговий... Я вважаю, що це був найкрутіший етап української естрадної пісні, яка народилась, тому - ці пісні не можна забувати.
Зараз в нас специфічна ситуація в музичному світі. Багато виконавців орієнтуються один на одного і виконують пісні, які дуже схожі між собою. Фактично з’являється одна довга пісня, і мало хто співає того ж Мозгового чи Івасюка. Мені здається, що Україною треба везти дуже змістовні і невмирущі пісні. Те, що роками зуміло, завдяки своїй чистоті, прожити і бути цікавим. Тому я почала б із цієї програми, потім би їхала з Різдвом, а вже потім з авторськими сучасними піснями.
Людина, яка народжується тут, отримує талант від Бога. Взяти той талант і поїхати туди — талант пропаде. Мені боляче за людей, які тут народжуються, отримують освіту, правильну духовну складову і розвиток свого таланту, а потім увесь цей скарб везуть за кордон. Ці люди можуть собі тут дати раду і допомогти нашій державі, а не вивозити найкраще і віддавати іншим. Для мене поїхати з України — це значить зрадити все, що до мене тут було. Буду їздити туди, заробляти там кошти, привозити їх в Україну і вкладати їх тут у пісні.
Це країна, в якій кожен поважає особистий простір іншого. Країна, яка має найважливіше, – любов до ближнього. В українців це є. І де народжуються здорові дітки, де люди можуть навчити один одного не лише наукам, а й вміти передати щось своє, особливе. Не шкодувати своїх знань для когось, тобто взаємообмін не лише енергією та любов’ю, а й знаннями. Я мрію жити в країні, в якій лелеки повиїдають жаб, щоб вони не душили, якщо в когось стається щось добре. Я дуже болісно сприймаю поняття заздрості. Тоді людині просто нічого не вдається. Як тільки людина починає любити і віддавати, в неї відкривається весь шлях – Господь надзвичайно добрий. Тому моя країна-мрія – там, де не заздрять, де люблять, де поважають, де бережуть, де є хороша пам’ять і знання історії. Ну і, звісно, – одна мова.
Оксана Муха (фото з особистого архіву співачки)
Читайте також секрети успіху від Володимира Остапчука.