Початок навчального року - хвилюючий період не лише для школярів, але й для їхніх батьків. Особливо, якщо йдеться про початкову школу, коли діти дуже потребують підтримки та контролю з боку мам і тат.
І в цьому контексті не завжди буває легко: дитині потрібно приділити достатньо часу, пояснити незрозумілий матеріал, а ще треба впоратись із батьківським хвилюванням. Словом, перейматися є чим! Тому часом досвід інших батьків може бути дуже доречним.
Актриса шоу "Мамахохотала" каналу НЛО TV Ірина Хоменко цього року відправила сина Дамира до другого класу. Спеціально для Lite зірка розповіла про підготовку дитини до школи.
Переконана, що займатися з дитиною влітку, напередодні нового навчального року, дуже важливо. Адже так їй буде простіше увійти в ритм шкільного життя та продуктивно працювати на уроках.
Якщо говорити про наш випадок, то в червні Дамирчик ще навчався в школі. Відпрацьовував додаткові заняття, які пропустив через карантин: робототехніку, цікаву математику, початкову механіку. Ми ходимо в школу STEM, де все робиться з лего. Крім того, син також ходив на співи й карате. Але тоді він не читав, не писав та не займався математикою.
Син актриси навчається навіть на відпочинку (фото: НЛО TV)
А от у липні, коли наша сім’я на місяць полетіла до Туреччини, я спеціально облаштувала куточок, де Дамир міг би працювати. Взяла з собою тренажери, різні прописи, книжки, які задавали читати влітку, а також англійську. І займалася з сином по 2 години на день. Сказати, що це було легко не можу, але маємо те, що маємо.
Ми повторювали пройдений Дамиром матеріал за перший клас, аби закріпити знання, і почали проходити дещо з майбутнього матеріалу. Наприклад, таблицю множення - її почали вчити з кінця, тобто не з 2х2, а з 9х2, а після цього переходили на таблицю 8х2, 7х2, 6х2 тощо. Адже, як показує практика, так запам’ятовувати набагато простіше.
В серпні ми вже повернулися в Україну - і Дамирчик 2 тижні відпочивав у бабусі. Потім він поїхав у літній табір, і там, до речі, у діток був урок фінансової грамотності. Ав останній тиждень канікул ми знову поновили заняття вдома - почали читати. І ось першого вересня на ознайомчих уроках Дамир найкраще в класі відповідав з математики та був одним із лідерів у читанні. Це дуже радує. Тому можна впевнено сказати, що навчання влітку дало свої плоди.
Про різницю між походом до першого та до другого класу
Перед походом Дамира до другого класу я була значно спокійніша. По-перше, вже знала, до чого себе готувати. По-друге, була вже не така засмикана та знервована, як минулого разу. Тому що для мене перший клас сина став дуже складним періодом. Тоді в Дамирчика було багато нового, і найголовніше - напередодні походу до школи в нього з’явилась сестричка. Тому це був стресовий період: син хвилювався, чи зможе мама приділити йому достатньо уваги, чи допоможе в чомусь. До того ж на нього чекав новий колектив, нові люди. Навіть більше: тепер йому потрібно було вчитися! Тому, звичайно, я також переймалася стосовно цього.
А напередодні другого класу я вже була "на лайті", скажімо так. Хоча спілкувалася з мамами наших однокласників, і цього року вони навпаки більше непокоїлися, тому що діти вже знали, що таке школа, і багато хто не хотів до неї повертатися.
До речі, все шкільне приладдя для нового навчального року Дамира я купила ще в травні. Наприкінці весни підійшла до нашого класного керівника, запитала, що саме необхідно, і відразу придбала. У той час у магазинах вже були розпродажі, оскільки наближалися літні канікули - і мені вдалося купити все за дуже вигідними цінами.
Про підтримку дитини на початку навчального року
В перші місяці навчання я намагаюсь приділяти Дамиру якомога більше часу. В цей період він у мене номер один. Адже важливо, щоб дитина не відчувала брак любові, уваги та підтримки в момент, коли їй дійсно непросто. І, звичайно, я завжди кажу Дамиру: "Якщо думаєш, що ти один не хочеш вчити уроки, то ти помиляєшся. Такими були мама, тато і всі-всі-всі інші. Але вчитися треба, тому що я ще жодної людини не знаю, яка б не навчалася в школі".
А загалом, переконана, що головне, аби дитина знала, що її люблять і приймають такою, якою вона є. Все інше - дрібниці.
Про те, чи любить син ходити до школи
Дамир із задоволенням пішов до школи. Він сумував за своїми друзями та класним керівником. І зараз кайфує від того, що він другокласник. Син прямо задоволений тим, що влітку працював, і тепер є одним із топів свого класу. "Прокачав свої скіли", як він мені сказав, - це у них такі жаргончики в школі (усміхається - ред.).
Словом, синові подобається ходити до школи, але одного разу в нас таки трапився цікавий діалог. Як я й зазначала, Дамир був у літньому спортивному таборі. Там дітей вчили кататися на роликах, трюкових скейтах, самокатах, розповідали, як ходити в походи, розпалювати багаття та ставити намети, - дійсно класно та цікаво було.
І якось син підходить до мене й каже: "Мам, ти знаєш, мені в таборі набагато більше подобається, ніж у школі". А я здивовано: "Чесно?". "Так! І я навіть вирішив, що взимку я не буду ходити до школи. Тож ти маєш подзвонити нашому класному керівникові та попередити його". Я запитую: "Чого це?". "Бо я піду в зимовий табір! Там будуть лижі, я кататимусь, а отже, школу пропущу", - впевнено заявляє мій син. Так що і в нас бувають моменти, які свідчать, що Дамир все-таки чудово розуміє, що навчання - це те, що трішки обтяжує.
Про цікавий підхід до виконання домашніх завдань
Чесно скажу, що в першому класі я дуже допомагала своїй дитині. Дамиру було надзвичайно важливо, щоб я сиділа прямо поруч із ним. Тому я навіть працювала біля нього, щоб він міг навчатися.
Цього року я змінила тактику - тепер встановлюю сину дедлайни та редлайни. Я ставлю таймер, що відраховує час, протягом якого Дамир має виконати своє домашнє завдання.
Це вчить дитину дисципліні часу. Тому що найчастіше в житті є чіткі рамки та терміни виконання робіт, яких потрібно дотримуватися. І син має розуміти, що якщо він не впорався із завданням вчасно, значить, неотримає винагороди - не пограє в лего чи якісь інші ігри, не подивиться мультики тощо.
Але раніше дуже багато часу ми витрачали на виконання домашнього завдання - близько 2-3-х годин.Часто чую, що в першому класі багато уроків не задають, максимум - попрацювати над якимись двома реченнями. Не знаю, брехня! Можливо, в нас така школа, в якій дітей "прокачують" на високому рівні… Але обсяги домашніх робіт мого сина в першому класі вимірювалися навіть не в сторінках, а в листках! Тож працювати було над чим.
Лікар розповіла, як прибрати з життя стрес та вигорання
Важлива порада батькам
Якщо ваша дитина не впорується з чимось у школі, обов’язково поцікавтесь, чи потрібна їй ваша допомога, або чи може зарадити ситуації якийсь учитель, що пояснив би складний матеріал. Але ні в якому разі не зривайтеся на дітях.
Я знаю, що це дуже складно. Я така ж мама, як і інші. У першому класі свого сина мені доводилося пояснювати йому все, оскільки навчання було дистанційним. Тож варто просто запастися терпінням і любити свою дитину. А також частіше замислюватися про те, чи не пожалкуєте ви про свої вчинки та крики в подальшому житті.
Приймайте дітей такими, якими вони є. Пам’ятайте, якщо ви кричите або знущаєтесь над своєю дитиною, вона від цього не стане менше вас любити. Але набагато невпевненіше вона буде почуватися в соціумі та менше любитиме себе. Тож давайте виховувати щасливих та впевнених у собі людей.
Раніше Катя Осадча зізналась, чому не побачить найближчого часу чоловіка вдома.