Від бабусиного будинку до вершини модного олімпу: як складався шлях легенди Vogue Андре Леона Теллі

Андре Леон Теллі народився в сім'ї, далекій від глянцю і гламуру: його тато був таксистом, дідусь займався сільським господарством, а бабуся працювала прибиральницею. При цьому жінка володіла відмінним смаком і почуттям прекрасного, які намагалася розвинути й у онука.

Андре Леон Теллі покинув світ на 74-му році життя (фото: instagram.com/andreltalley)

Саме вона прищепила хлопчикові любов до моди, як згадував у своїх мемуарах Андре. А також подарувала першу дизайнерську (правда, фейкову) річ – піжаму Christian Dior, яку він зберігав довгі роки. Коли в 9 років він знайшов в бібліотеці екземпляр Vogue, він був просто зачарований. А пізніше визнав – це був знак згори.

"Vogue допомагав втекти мені від реальності, змусив мене думати про стиль, культуру, поезію, музику, красу", – згадував після Теллі.

Після навчання в середній школі він відправився вивчати французьку літературу в Центральному університеті Північної Кароліни. А також отримав ступінь магістра мистецтв з французької літератури в Університеті Брауна. І навіть всерйоз мав намір стати викладачем, але все ж пристрасть до журналістики перемогла.

Андре Леон Теллі зробив масу знакових кроків у моді (фото: instagram.com/andreltalley)

Свій шлях він почав з журналу Interview Енді Уорхола, де йому платили 50 доларів на тиждень. "У перший день роботи Андре з'явився в сорочці кольору хакі, бермудах, гольфах і корковому шоломі Abercrombie & Fitch, – згадує редактор журналу Interview Боб Коласелло. – Я дуже тісно працював з Енді: вдень приходив на роботу до половини першого, а вночі ми відправлялися в "студію 54": це були 70-ті, часи диско, і жити в Нью-Йорку було так здорово!".

Після були Women's Wear Daily, W, the New York Times та інші видання. У 1980-му він потрапив в американський Vogue, де закріпився надовго.

У культовому виданні Андре Леон спочатку відповідав за стрічку новин моди, а потім отримав посаду креативного директора і став правою рукою Анни Вінтур. Тут він реалізував ще одне почуття, прищеплене бабусею – справедливості. За словами Теллі, випробувавши на собі всі тягарі расової дискримінації, жінка довгий час забороняла білим людям входити в їх будинок.

Затятий борець проти расової дискримінації, Теллі прагнув допомогти темношкірим моделям потрапити на сторінки глянцю. Завдяки йому багато дизайнерів, в тому числі Карл Лагерфельд і Ральф Лорен, стали запрошувати їх до показів.

Андре Леон Теллі сприяв роботі в моді темношкірих моделей (фото: instagram.com/andreltalley)

У 1995-му році Теллі переїхав до Парижа, де почав працювати в W Magazine, але співпрацювати з Vogue не переставав. У 1998 році він повернувся, отримавши посаду Editor-at-Large і залишався на ній аж до свого відходу з журналу в 2013-му.

Vogue – пристрасть всього життя Андре (фото: instagram.com/andreltalley)

Цього року він очолив російську версію Numеro, де пропрацював рік. Свої таланти Андре Леон застосовував і в інших галузях сфери. Наприклад, влаштував власне радіо – шоу на супутниковій станції Radio Andy, присвячене моді і поп-культурі. Виступав в якості судді на шоу "Топ-модель по-американськи" і був фешн-консультантом.

Однією з найбільш відомих його клієнток стала Мішель Обама. Саме Теллі познайомив її з дизайнером Джейсоном Ву, який згодом створив більшість образів першої леді, включаючи інавгураційний.

Андре Леон Теллі (фото: instagram.com/andreltalley)

Пам'ять про Андрія увічнена в документальному фільмі "Євангеліє від Андре", який вийшов в 2018-му році. А в травні 2020-го журналіст випустив у світ свої мемуари "Шифонові тренчі", де описав свій шлях від бабусиної хати до вершини модного олімпу.

"Я підходжу до свого образу дуже свідомо. Він висловлює моє уявлення про себе самого, про те, яким я хочу себе представити світу. Мені здається, тут пояснювати нічого не потрібно. Варіантів безліч.

В його основі – класична тюдоровская елегантність. Але я черпаю силу і натхнення не тільки в західній традиції, але і в культурах Африки і Північної Америки. Хоча в основі всього традиційна Західна елегантність – двобортний костюм, сорочка і краватка", – так описував свій власний стиль Андре Леон Теллі.