ШІ проти живої музики: українські артисти розповіли, чи бояться AI-треків
Штучний інтелект дедалі активніше змінює музичну індустрію: AI-треки з’являються в мережі, набирають прослуховування та викликають дискусії серед артистів.
Своїми думками про штучний інтелект у музиці Тарас Тополя, Іван Люлєнов, Арсен Мірзоян та МУАЯД поділилися в ексклюзивних коментарях РБК-Україна.
Як Ви ставитеся до розвитку штучного інтелекту в музиці та появи AI-треків?
Тарас Тополя: Я б дещо переніс акценти: з мого суб’єктивного погляду на це питання до об’єктивного стану речей.
Незалежно від того, наскільки мені як автору подобається поява такого "конкурента" як ШІ, він існує, він стрімко розвивається, і ігнорувати його ми не можемо. Адже це призведе до фінансових втрат усієї музичної індустрії.
Інше питання полягає у тому, що саме ми розуміємо під АІ-треками. Є три групи творів: повністю згенеровані ШІ треки, які не захищаються авторським правом, split-твори, у яких частка ШІ складає 50% (незалежно від того, ШІ згенерував музику чи слова) та композиції, повністю створені людиною, у яких штучний інтелект виконує допоміжну роль - як помічник у записі для створення додаткових ефектів, саунд-дизайні тощо.
Повністю підтримую третю категорію, адже AI у такому випадку виступає інструментом у руках людини.
А щодо split-творів, то як заступник голови Авторської ради організації колективного управління - ГО УААСП - можу сказати, що ми вже реєструємо такі твори і маємо досить багато подібних запитів, тож ставлюся до цього спокійно, як до об’єктивної реальності, з якою ми всі маємо справу на сьогоднішній день.
Арсен Мірзоян: Позитивно. Можливості АІ удосконалюються і це продуктивна тенденція стосовно співпраці зі штучним інтелектом. Одна голова добре, а дві - краще.
Стосовно того, що треки, створені виключно АІ, теж мають право на існування, вони нічим не гірше треків, створених популістами і форматами давно заїжджених гармоній, аранжувань і банально-примітивних текстів, які і досі несуть в собі суто комерційну складову.
Іван Люлєнов: Ставлюся до цього з обережністю та уважно придивляюся до того, як розвивається цей напрямок.
У моїй творчості штучний інтелект не використовується, і я сподіваюся, що жива музика, живе написання пісень та справжня творчість артистів і надалі залишатимуться на першому місці.
МУАЯД: Я не можу сказати, що я категорично проти AI. Як інструмент він може бути корисним -допомогти з ідеєю чи демкою. Але коли штучний інтелект починає підміняти творчість - це вже проблема.
Ми з командою самі зіткнулися з цим на практиці. Поки тривають перемовини щодо офіційного релізу нашої версії пісні С. Гіги "Я прийшов у цей світ любити", фрагмент якої завірусився в соцмережах, у мережі вже з’явилися кілька AI-версій.
Люди взяли уривок з нашого аранжування і мого голосу, дозгенерували решту треку й виклали його на своїх YouTube-каналах.
Виходить парадоксальна ситуація: заробляти можуть ті, хто не створював цю музику, тоді як ні ми, ні правовласники від цього нічого не отримуємо.
Завдяки зверненню продюсера Альони Гармаш до лейблу "6 секунд" частину такого контенту вдалося заблокувати, але на піратських ресурсах він досі залишається.
Найбільше ж засмучує те, що молодим артистам і командам дедалі складніше конкурувати вцілому, а зі АІ контентом, який генерується за лічені хвилини ще більше. Технології мають допомагати творчості, а не підміняти її.
Чи може такий контент у майбутньому змінити або навіть витіснити роль живих артистів?
Тарас Тополя: Впевнений, що ні. Треба визнати, що для авторів ризики дещо більші, ніж для виконавців.
Мені близька теорія, що АІ займе лідируючі позиції у створенні "функціональної" музики, тобто уривків, що звучать у рекламі, бекграунд-музики у торгівельному центрі чи музики для медитації.
Та уявити повноцінний живий концерт з АІ-піснями мені вкрай складно. А з АІ-виконавцем - взагалі неможливо.
Я щоразу бачу очі глядачів на своїх концертах, тож точно знаю, за чим люди до нас приходять - за справжніми емоціями та душею. Те ж саме є найціннішим в музиці для мене як артиста.
Арсен Мірзоян: Витіснити артистів - нереально. Концерт артиста не є лише спів, а творчість артиста - не лише написання і створення пісень.
АІ не має громадської позиції і не може поділитися своїм особистим побутом в соцмережах. АІ не потрапить в стрічку новин з якимось скандалом, а тому стає не цікавим. Артист - це тема для обговорень, чуток і т.п.
Іван Люлєнов: Я думаю і дуже сподіваюся, що ні. Живий артист - це класика, це емоції, досвід і справжня історія, які неможливо повністю відтворити за допомогою технологій.
Штучний інтелект може розвиватися, але ми все одно будемо ставитися до цього з певною обережністю та спостерігати за тим, як змінюється індустрія.
Чи є ризик знецінення роботи музикантів, авторів і продюсерів через масове використання ШІ?
Тарас Тополя: Це залежить від позиції всієї міжнародної спільноти, окремих держав та кожної людини.
На сьогодні 100%-згенеровані ШІ-твори не охороняються авторським правом, а Міжнародна конфедерація авторських товариств CISAC опублікувала принципи повної та беззаперечної підтримки й захисту саме творчого людського внеску. Тож наразі про знецінення не йдеться.
Проте щоб цього не сталося у майбутньому, звісно, ми потребуємо розумного та об’єктивногоправового регулювання ШІ в музиці. На жаль, зараз такі документи знаходяться тільки на стадії розробки.
Арсен Мірзоян: Ризик безумовно є. Як приклад - поговоримо про партитури для оркестрів, робота з написанням інтервалів бек-вокалу. По-перше, АІ не припускається помилок, по-друге це значно дешевше.
Але все вигадане штучним інтелектом буде зафіксоване на нотному стані, допрацьоване і виконане наживо, живими музикантами. Тобто тепер ми маємо додатково інструмент для авторства, який поступово удосконалюється.
Іван Люлєнов: Певний ризик, безумовно, є. Але це частина постійних змін, які переживає музична індустрія.
Колись так само з’являлися TikTok, Instagram та інші нові технології - спочатку вони викликали побоювання, а згодом артисти навчилися ними користуватися та адаптувалися до нових реалій.
Тому, на мою думку, важливо не боротися з технологіями, а вчитися співіснувати з ними та використовувати їх на свою користь.
Чому слухачі все частіше обирають подібну музику?
Тарас Тополя: Я не впевнений, що це свідомий вибір слухачів. Швидше навпаки. Технології розвиваються дуже швидко, і якщо раніше будь-хто з нас міг легко розпізнати ШІ-трек на слух, то зараз це стає зробити все складніше.
Якість розробників ШІ-музики дійсно підвищується. Та давайте не забувати, що усі ШІ-платформи, які генерують треки, навчалися на наших реальних піснях. Тож за законом кожен автор має право прямо заборонити використання його творів для навчання моделей ШІ.
Зі свого боку стримінгові платформи обрали стратегію всебічного інформування слухачів про завантажені пісні.
Саме це забезпечить не лише свідомий вибір слухачів, що саме вмикати і для якого випадку, а й підвищить довіру до авторів та виконавців. Наприклад, Spotify у так званому "ДНК пісні" зазначає, чи є частка ШІ у творі, яка саме, чи використана вона лише у записі або ж згенерованим є увесь текст чи музика тощо.
При цьому відповідальність за достовірність такої інформації лежить виключно на авторові.
Тож у момент, коли "автор" видає АІ-композицію за свою власну, бажаючи отримувати роялті та законний захист своїх інтересів, варто пам’ятати, що у світі вже розглядаються близько сотні судових кейсів, пов’язані із ШІ-згенерованими творами та незаконним збагаченням.
Арсен Мірзоян: Тут не згоден з Вами. Автори, які цікавили слухачів своєю філософією, мисленням як музичним, так і поезією не програють АІ жодної позиції. Тим паче, АІ ще не взмозі передавати емоції і працювати з метафорами.
Іван Люлєнов: Мені здається, що зараз це насамперед тренд, і, можливо, тимчасовий. У майбутньому такі композиції можуть зайняти нішу фонової музики - звучати в магазинах, кафе чи транспорті.
Але справжні пісні, написані від щирого серця та для людей, завжди матимуть особливий відгук у слухачів.
Такі композиції залишаються близькими, тому що створені людиною і несуть справжні емоції. І я не впевнений, що штучний інтелект коли-небудь зможе повністю цьому навчитися.