Чи могла фантастична "Гра в кальмара" бути справжньою? Серіал, який підкорив світ, має моторошне історичне підґрунтя - жорстоку реальність Південної Кореї 1980-х років.
РБК-Україна розповідає, які жахливі події лягли в основу сюжету і чому ця історія досі викликає шок.
Щоб зрозуміти, чому в Південній Кореї з’явилися такі великі центри для бездомних, потрібно заглибитися в історію країни 1980-х.
Після виснажливої Корейської війни 1950-х країна довго намагалася повернутися до економічного розвитку.
Початок 80-х ознаменувався “Сеульською весною” - часом боротьби за демократію під жорсткою диктатурою, що паралельно стимулювало економічний прорив.
До Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі влада хотіла показати країну світу з кращого боку - із сучасною інфраструктурою і щасливими громадянами. Тому вирішили “очистити” міські вулиці від бездомних і жебраків.
За наказом президента Чон Ду Хвана поліція отримала право арештовувати безпритульних і силою відправляти їх у соцпритулки.
Але це перетворилося на масштабні репресії - за ґрати потрапляли навіть політичні активісти, учасники протестів і безробітні.
Найбільшим таким закладом став “Братський притулок” у Пусані. Ідея була благородною - допомогти людям знайти дах, їжу та навички для самостійного життя.
@ai.magico ‘Squid game” was based on a true event in (1986).it took place in a bunker in no man’s land in South Korea were people were held hostages and had to complete several games to survive. The host with unhuman like thoughts was never found. #squidgame #squidgamenetflix Heavy Pink Soldier - Farran Ez
Але насправді це був справжній концтабір, де близько 40 тисяч людей працювали безплатно за миску рису і тарілку супу.
Умови були жахливими, люди катувалися фізично і морально, а деякі не виходили звідти десятиліттями.
Керівництво притулку очолював Пак Ін Гин, який створив там “державу в державі”. Працівники знущалися з беззахисних людей: били, катували, жінок ґвалтували, а деяких навіть продавали на медичні досліди чи вилучали нирки.
Для контролю над ув’язненими вводили систему "взводних лідерів" - деяких засуджених змушували стати наглядачами за іншими.
Порушення правил каралися жорстокими побоями або тривалим стоянням у тюремних позах.
@account44557722 Squid game in real life / The history of the Brothers home #brothershome #fyp #squidgame #viral_video original sound - account44552277
Головним “розвагою” для охоронців стали смертельні ігри - наприклад, пересування по вузьких балках або ходіння по гострому склу, де помилки часто коштували життя. На ці ігри робили ставки, а невдачливих жорстоко карали.
У 1986 році журналіст Кан Єн Джун оприлюднив розслідування, що викликало шок у суспільстві.
Ті, що вижили, розповідали, як “вийшли з пекла”, а багато потерпілих дотепер страждають від фізичних і психологічних травм.
Державна комісія 2022 року підтвердила, що за період з 1975 по 1986 роки у “Братському притулку” загинуло щонайменше 657 людей.
Багато тіл було знищено, тому реальна кількість загиблих, ймовірно, значно більша.
Пак Ін Гин отримав лише 2,5 роки за корупцію, а не за порушення прав людини. Постраждалі домагалися справедливості, але вирок залишився без змін.
У соцмережах неодноразово з’являлися вірусні фотографії, які нібито показують інтер’єр “справжньої гри в кальмара” - занедбане приміщення зі стінами в дитячих пастельних кольорах.
Деякі користувачі стверджували, що ці фото є доказом реальності подій, схожих на сюжет серіалу.
Проте це виявилося дезінформацією. Зображення були створені штучним інтелектом і вперше опубліковані ще в жовтні 2024 року користувачем Instagram @CityHermitAI - більш ніж за два місяці до прем’єри другого сезону.
Тож, хоч реальна історія “Братського притулку” і надихнула творців “Гри в кальмара”, фотодоказів існування “справжньої гри” не існує - це вигадка сучасних технологій.
Вас може зацікавити
При написанні матеріалу використовувались наступні джерела: Radiotimes, TikTok-акаунт AI.Magico.